Як правильно ходити

Розумний Організм

Питання:

Підкажіть, скільки приблизно кілометрів або часу в день потрібно ходити в даний період? (мається на увазі період ВИСНАЖЕННЯ організму)

Відповідь Енерготерапевта:

Ваше питання вимагає більш детальної та розлогої відповіді😊
Тому спробувала для Вас, моїх пацієнтів та читачів якомога розлогіше пояснити роль і причинність ХОДІННЯ.

У будь-який період, коли людина відчуває безсилля, єдиним надійним порятунком для неї стає ходьба!

І це не просто прогулянка…
А дійсно ходіння на досить великі відстані!

Прицільно, наполегливо, в одному темпі, практично ніде не зупиняючись…

Біль і проблеми виснаження треба ПЕРЕХОДИТИ!
Секрет тут в тому, що під час виснаження людина дуже відчуває всі свої частини тіла, все своє нутро… Все по особливому стає болючим, некерованим, ниючим! І проблематика полягає в тому, що надміру оголеною стає і Душа!
Нервуватися не можна…
Сильно перетруджуватися теж не можна…
Силові вправи зовсім не підходять!
А якщо нічого не робити – прослуховування себе може навіть звести з розуму! Нестерпний біль спровокує порушення психіки…

І тому з давніх давен люди завжди використовують ходіння як засіб, який дозволяє нормалізувати роботу ТІЛА з ПСИХІКОЮ!!!

Тому люди намагалися в давнину обходити хоча б кілька сіл…
Переходити з міста в місто (типу за покупками😉 чи вгості)
Вибрати найдальший ліс чи гай, дійшовши туди – молилися, працювали над тілом, плакали, сварили тихо себе – тобто проводили виховну роботу із СОБОЮ, піднімали і структурували свій надломлений Дух… Пробували працювати із природою навколо себе… Їм ліс відкривав чудернацькі сорти рослин, незвичних звірів і розказував про проблеми людей та світу!..
І того ж дня або через кілька днів вони поверталися назад додому.

Для таких виснажених людей завжди і влаштовували ПРОЩУ! Саме такі виснажені люди йшли довгою ходою до визначеного заздалегідь місця.
Йшли довго і наполегливо, щоб позбутися проблем, які їх навантажували і мучили!

На будь-яку таку ходу людина дуже цілеспрямовано себе налаштовує!!
Це вимагає великих виховних зусиль над собою і допомагає покращити і структурувати спілкування із собою.

Людина не розпорошується по сторонах, цілковито заглиблена в мислення і в споглядання своїх біопроцесів!

Сучасні люди набагато слабші тілесно.
Надміру розхитані нервовими імпульсами та великими амплітудами.
Сучасні люди мають велике розумове навантаження, яке дуже витягує ресурси з тіла і нервів.
Інтенсивність кольорів і звуків розриває нервову систему!
Тому сучасні люди більш крихкі і більш вразливі… і менш витривалі по тілесних задачах…
Ми уже починаємо жити в той час, коли рано створюється неможливість виконати тілесну задачу. Доводиться суттєво навчити тіло її виконувати, і потім – добувати результати!
Тіло буде ставати більш м’якішим і ослабленішим при народженні, аніж одразу фізично сильним і витривалим!
Ми це втрачаємо!
Це результати ослабленої нервової системи!

Щодо ходьби в місті, містечку чи сучасному селі

Само собою, зрозуміло, що для такої ходьби треба мати зручне взуття.
Про всяк випадок завжди треба мати з собою плащик дощовик, щоб дощик чи сильний вітер не застали зненацька.
Зазвичай націлені такою ходьбою люди – не сідають в транспорт, не під’їжджають ні з ким, якщо їм пропонують проїхатись… А вперто йдуть до пункту призначення!

Зазвичай у таких людей сумка простора, типу рюкзака або така, що перекидається через одне плече.
Тоді такі люди завжди принагідно готові пройтися чимало кілометрів.

Зазвичай буде більш легке вбрання більш простого або спортивного типу.
Але є і такі сильні люди, які можуть долати чималий шлях навіть в досить урочистому чи абсолютно незручному вбранні та взутті.
І навіть на каблуках.

Я особисто до 33 років взагалі не знала що таке кросівки в діловій сфері та побуті. Кросівки були – лише для тренувань та іноді на дачу.
Я завжди була лише на каблуках. Такий-от в мене був обраний стиль😍
І разом з тим одного і того ж дня могла бути як на роботі, так і в лісі за містом… і того ж самого дня ще й опинитися на дачі, і теж на каблуках😊😉…
Ноги проблем і втоми не знали. Головне – мета і натхнення досягти результату!

Головне для такої ходьби – йти достатньо швидко, м’яким кроковим маршем.
І найголовніше, з чим бореться йдучи, людина – це робота з власними думками!
Там думки не про перемоги, але про результати!

  • Людина йдучи, СТЕЖИТЬ за тим, ЯК вона йде
  • Фіксує правильність чи неправильність ступання і пробує це ПО ХОДУ виправляти!
  • Чи м’яко і повністю ступають стопи
  • Чи достатньо рухливі чашечки
  • Наскільки гарно і чисто розкривається кожне плесно
  • Чи вільний кожний палець ноги
  • Чи не викручуються коліна
  • Чи не надміру труться колінні суглоби
  • Чи не підтиснуті вони однобоко (стиснення більше з одного боку, ніж з іншого)
  • Чи вільні при ходьбі колінні суглоби
  • І найголовніше систематично і постійно НАМАГАЄТЬСЯ ПРИПІДНЯТИ СВОЄ ТІЛО (свою КОНСТИТУЦІЮ, ФІГУРУ, Тілесну КОНСТРУКЦІЮ) в колінному суглобі
  • Тобто при ходьбі намагається виростати і вирівнюватися!!

Не кожен наступний крок все ближче і ближче присідати до землі від втоми😉, навалюючись всім тілом на ноги.
А з кожним кроком ставати все вищим і вищим, легшим і легшим.
Припіднімаючи тіло НАД НОГАМИ

І вчиться завжди утримувати таку висоту при ходьбі, а потім і при стоянні та сидінні, а потім – навіть намагається вчитися контролювати довжину і легкість свого тіла при відпочинку та у сні…

ВСЕ ПОЧИНАЄТЬСЯ ІЗ ТРИВАЛОГО ЦІЛЕСПРЯМОВАНОГО РОЗУМНОГО ХОДІННЯ

Людина відбудовує себе під час ходьби по-новому… Реорганізовує себе…
Вивільняє себе
Струнить себе
Наповнює легкістю себе
Вчить себе мовчати і не скиглити
Вчить себе доходити до цілі
Вчить себе ДОВЕСТИ СВОЄ ТІЛО ДО ВАГОМОГО РЕЗУЛЬТАТУ
Вчить себе стишити свої емоції
Вчить себе не довестися до болю
І при цьому всьому – вчить себе споглядати МИЛО І ЛАСКАВО НА СВІТ БОЖИЙ!
Не сердитися, не нарікати (що ями і стежок нема, що сміття розкидане, що люди не так вбрані і т.д.), а дійсно споглядати на цей світ люблячими очима і з лагідною посмішкою!

ЦЕ ОСЬ ВИСОКИЙ РІВЕНЬ ЕНЕРГОЕФЕКТИВНОСТІ ЛЮДИНИ!!!

На одній такій сильній проходці можна енергетично збагатитися не на один рік в силі і можливостях!!

Колись люди дуже багато ходили.
І досить багатьом вдавалося під час ходьби працювати над собою. Тому і люди були витривалішими і сильнішими.
І сильні люди особливо надавали особливого значення такій ходьбі…
Нічого з собою важкого не брали. І хода таких людей завжди була поспіхом, крізь села, міста, містечка.

А зараз – люди уже навчились дуже в’ялитись. Нема такої зібраності і настирності в ходьбі.
А надшвидкий технічний прогрес – це, якщо не використовувати правильно – ЗАВЖДИ ПРОБЛЕМА…

ТОМУ ВСЕОДНО ДОВЕДЕТЬСЯ РОЗУМНІЙ ЛЮДИНІ ОКРІМ БАГАТО ЇЗДИТИ, ЩЕ Й БАГАТО І ЧАСТЕНЬКО РОЗУМНО ХОДИТИ!

Окрім вище описаного морального настрою на ходьбу, людина має бути готовою хоч якось фізично, щоб так цілеспрямовано пройтися… Заглибленно, вдумливо, наполегливо та достатньо швидко.

Тому відстань і ціль людина має собі обрати, розумно оцінюючи свої фізичні можливості…
Маршрути зазвичай обираються протяжністю не менше, ніж 2-3 км
А по часу не менше ніж 25-30 хвилин

Це такі зовсім дитячі мірки! Але і вони того вартують!!!!

В ідеалі середня спокійна мірка – це 4-5 годин такого ходіння…

Ходити так треба не щодня прицільно і наполегливо (це не як тренування розглядається розумом), а як насичення спраглого тіла поживною легкістю і вивільнення від тиску проблем…
Тому такі прогулянки робляться лише із вагомим настроєм на тривалий шлях!

“Можу! Й всееее! Йдууу!”

Це практично ніколи не виставляється в графік! Такі прогулянки завжди залишаються поза часом і поза будь-якими розкладами! В цьому і є їхній великий секрет 😊
Хай час працює на вас…

Будьте ласкаві, оцініть статтю😊👍
Поділитися з друзями
ЕнергоТерапевт ІРИНА САМРУК
ЗАПИТУЙТЕ! Пишіть Ваші питання в коментарях
  1. Mykhaylo

    Дякую за змістовну відповідь 😉